«Від дерматоскопії до УЗД: як телемедицина стає «провідником» до профільних спеціалістів»

Сьогодні відстань до обласного центру більше не є перешкодою для отримання якісної медичної допомоги. Це стає можливим завдяки співпраці між Міністерством охорони здоровʼя України та Урядом Франції за технічної реалізації компанії C3Medical Consulting та ДП “Електронне здоровʼя”. Проєкт спрямований на розбудову телемедичних мереж в Україні для телеконсультування та теледіагностики пацієнтів. 

Сьогодні лікарі первинної ланки закладів, які долучилися до проєкту, можуть за лічені хвилини отримати консультацію провідних фахівців області. Про реальні випадки використання телемедицини, подолання бюрократичних бар'єрів та технічні можливості, що вражають навіть досвідчених медиків, розповідає лікар ЦПМСД Подільської міської ради Подільського району Одеської області Євгеній Петрович Сухий.

Яким був ваш перший досвід роботи з телемедичним обладнанням? Які були побоювання і наскільки швидко вдалося розібратися з технікою?

Звісно, на початку було певне хвилювання. Однак команда “Електронне здоров’я” (ред. – підприємство, що надає технічний супровід телемедичним проєктам в Україні) організувала для нас навчання і допомогла налаштувати обладнання у спеціальному кабінеті. Ми працювали разом із медсестрою, адже телемедицина передбачає командну роботу відповідального лікаря та персоналу. 

Покроково перевірили кожен девайс: отоскоп, дерматоскоп, тонометр та електрокардіограф. Спершу пройшли теоретичний етап, потім «відрепетирували» підключення. Зізнаюся, під час навчання все здавалося зрозумілим, але коли дійшло до першої реальної консультації, виникли практичні питання. Я знову зв'язався з техпідтримкою підприємства, вони ще раз усе пояснили і допомогли відпрацювати алгоритм. Після такої детальної підготовки ми впевнено почали використовувати комплекс у щоденній роботі.



Як змінився ваш робочий алгоритм з появою обладнання? Чи багато часу займає підготовка до дистанційної консультації?

Сама консультація — це дуже зручно, вона проходить швидко і без зайвих складнощів. Найбільше часу забирає підготовчий етап, а саме — заповнення інформаційного бланка при подачі заявки. Щоб лікар-консультант міг надати якісну відповідь, ми маємо підготувати стислу історію хвороби: описати анамнез, додати результати аналізів та обстежень. Сформулювати все лаконічно й зрозуміло для колеги — це певний обсяг роботи, але він необхідний для результату.

Щодо організації процесу, то система нагадувань працює чудово: повідомлення про запланований час приходять на електронну пошту. 

Звісно, мій робочий графік дещо трансформувався. Тепер я планую прийом так, щоб виділити окремий час на телемедичні сесії. Це важливо для того, щоб дистанційні консультації проходили якісно і водночас не страждав основний амбулаторний прийом пацієнтів у черзі.

Як виглядає проведення консультації на стороні лікаря ПМД?

На базі нашої амбулаторії є повний набір діагностичних інструментів: дерматоскоп, отоскоп, офтальмоскоп, електрокардіограф, стетоскоп і навіть датчик ультразвукового дослідження. Увесь цей комплекс розроблений так, щоб лікар-спеціаліст під час відеоконференції міг отримати будь-які додаткові дані в режимі реального часу.

Технічно це виглядає так: девайси підключаються до спеціального смартфона з програмним забезпеченням, і зображення виводиться на екран. Лікар-консультант бачить те саме, що і я. Більше того, він може координувати мої дії — наприклад, підказати, як краще навести УЗД-датчик, щоб якісно оглянути печінку чи інші внутрішні органи.

Те саме стосується і дерматоскопії: спеціаліст бачить чітку картинку високої якості та, завдяки своєму професійному досвіду, може точно диференціювати патологію. Це дозволяє прямо під час консультації вирішити: чи можна залишити пацієнта під моїм наглядом, чи варто направляти його на подальші обстеження.

Які саме функції обладнання (цифровий стетоскоп, дерматоскоп, ЕКГ тощо) ви використовуєте найчастіше під час зв’язку з лікарем-спеціалістом?

Наразі найзатребуванішим є дерматоскоп. Ми часто стикаємося з новоутвореннями на шкірі, які не завжди викликають серйозні побоювання при первинному огляді. Проте пацієнти хочуть бути впевненими у своїй безпеці, тому можливість отримати консультацію саме від фахівців обласного рівня — це величезна перевага.

Також ми активно використовуємо електрокардіограф. У спірних клінічних випадках ми знімаємо ЕКГ у режимі реального часу і миттєво передаємо дані профільним спеціалістам, які бачать результати в той самий момент.

Окремо хочу виділити цифровий стетоскоп. Це незамінний інструмент для кардіології та пульмонології. Він дозволяє передати те, що неможливо описати словами: патологічні шуми в серці, специфічні звуки чи хрипи в легенях. Завдяки цьому обладнанню лікар-спеціаліст чує пацієнта так, ніби він перебуває безпосередньо в моєму кабінеті, і може оцінити стан людини саме на момент обстеження.

Чи були випадки, коли саме завдяки телемедичному обладнанню вдалося виявити критичний стан пацієнта, який не був очевидним при звичайному огляді?

На щастя, критичних станів у нашій практиці поки не траплялося, адже ми використовуємо цей апарат передусім для раннього виявлення патологій. Оскільки ми є районним центром, у нас бракує деяких профільних лікарів, наприклад, пульмонолога чи гастроентеролога. У таких випадках телемедицина стає форматом професійного консиліуму.

Це працює так: ми повністю обстежуємо пацієнта на місці — робимо спірометрію, рентгенографію, аналізи — і надаємо ці дані обласному фахівцю. Я, як лікар первинної ланки, ставлю попередній діагноз, а пульмонолог, переглянувши результати досліджень через систему, підтверджує його та коригує тактику лікування.

Це критично важливо для пацієнтів, які потребують дороговартісних препаратів. Наприклад, комбіновані інгалятори для лікування астми чи ХОЗЛ (як-от формотерол із будесонідом) коштують близько тисячі гривень. Але якщо діагноз підтверджено спеціалістом через телемедичну консультацію, пацієнт може отримати їх безкоштовно або з мінімальною доплатою за програмою «Доступні ліки». Це значно покращує якість життя людини: зникає задишка, дихальна недостатність і постійний дискомфорт. Ми дуже задоволені, що можемо забезпечити таку терапію нашим пацієнтам без потреби їхати в обласний центр.

Наскільки якість зображення та звуку, що передає телемедичне обладнання, задовольняє лікарів-спеціалістів (кардіологів, дерматологів)?

У камери дуже висока роздільна здатність, зображення чітке й деталізоване. Звук також на високому рівні: створюється повне враження, що ти спілкуєшся з колегою в одному кабінеті. Це надзвичайно зручно і для нас, і для консультантів, адже вони можуть бачити найменші нюанси, що критично важливо для встановлення діагнозу.

Як мешканці Одещини (особливо у віддалених селах) реагують на такий формат? Чи немає у них «цифрового бар'єра» або недовіри до «лікуванню через екран»?

Ми провели активну роботу з популяризації цього проєкту. Пацієнти почали активно цікавитися: коли і при яких захворюваннях можна отримати таку консультацію.

Проте ми завжди пояснюємо людям, що телемедицина — це не просто розмова перед екраном. Це певний алгоритм. Іноді пацієнт, який роками не обстежувався, хоче одразу потрапити до обласного кардіолога. Ми ж наголошуємо: спочатку потрібно пройти базові обстеження на первинному рівні.

Наприклад, при кардіологічних скаргах ми спершу робимо ЕКГ та УЗД серця. Тільки коли ми маємо певний пакет документів і бачимо, що проблему неможливо вирішити на рівні сімейного лікаря чи навіть районного спеціаліста, ми призначаємо телемедичну консультацію. Такий підхід викликає у людей довіру, адже вони бачать серйозну підготовку та фаховість процесу.

Наскільки використання телемедицини економить кошти та час вашим пацієнтам? 

Для пацієнта переваги очевидні. Особливо це стосується маломобільних чи нетранспортабельних людей, або тих, хто з різних причин не може поїхати до Одеси. Телемедицина дозволяє вирішити складні питання щодо діагнозу чи тактики лікування, не відриваючи людину від місця проживання. Ми отримуємо всю необхідну інформацію та план дій у режимі реального часу. Це зручно, адже пацієнт отримує допомогу обласного рівня прямо в нашій амбулаторії.

Чи могли б ви навести приклад успішної історії, коли телемедицина допомогла пацієнту в реальній ситуації?

Один із нещодавніх випадків стосувався пацієнта, який близько півтора року страждав на постійну задишку. Він звертався до свого сімейного лікаря, проходив повний спектр обстежень: рентгенографію, перевірку серцево-судинної системи, навіть аналіз мокротиння на туберкульоз. Усі показники були в межах вікових норм, але людині ставало дедалі важче дихати, падала сатурація.

Коли він потрапив до мене, ми вирішили провести додаткове дослідження — спірометрію. Результати з використанням бронхолітиків показали позитивну динаміку — об’єм видиху збільшувався. Спираючись на ці дані та анамнез (пацієнт тривалий час палив), я встановив попередній діагноз: ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень).

Через систему телемедицини ми зв’язалися з обласним пульмонологом. Лікарка переглянула всі наші обстеження і підтвердила діагноз. Разом ми обговорили тактику лікування: вона допомогла скоригувати дозування інгаляторів, які ми підібрали. Більше того, ми одразу узгодили план дій на майбутнє: контрольну спірометрію за три місяці та можливість госпіталізації до обласної лікарні, якщо динаміка буде недостатньою.

Це був приклад ідеальної співпраці: пацієнт, який півтора року шукав відповідь, нарешті отримав чіткий діагноз і схему лікування, а я отримав підтримку експерта та впевненість у правильності своїх дій.

Яких функцій або модулів вам ще не вистачає у системі для ідеальної роботи?

На цей час комплекс повністю задовольняє наші основні потреби, і критичних зауважень до функціонала немає. Усі необхідні для діагностики інструменти вже інтегровані в систему.

Був лише один випадок, коли нам знадобилася консультація вузького спеціаліста — ревматолога, а в загальному переліку за цією спеціалізацією було складно знайти окремого фахівця. Ми знайшли кардіоревматолога і подали запит саме з акцентом на ревматологічний профіль. Хочу подякувати колегам: вони швидко вийшли на зв'язок, і ми успішно вирішили всі питання.

Отже, поки що система забезпечує нас усім необхідним для якісної роботи. Найважливіше, що навіть якщо виникає потреба у дуже рідкісній спеціалізації, завжди можна знайти рішення завдяки гнучкості комунікації.

Якби ви розмовляли з колегою, який досі вагається, чи варто впроваджувати телемедицину, що б ви йому сказали?

Я б сказав, що будь-яка нова справа чи ідея на початках викликає настороженість. Завжди є сумніви: чи принесе це реальну користь, чи варто витрачати час на навчання? Але все в житті пізнається через практику.

Потрібно ставитися до змін сміливіше. Навіть якщо є вагання, краще спробувати та впровадити ці технології, ніж потім шкодувати про втрачені можливості. Коли ви побачите очі пацієнта, якому допомогли отримати консультацію професора прямо на місці, усі сумніви зникнуть самі собою.