10 запитань до Дня святого Валентина

1. Доброго дня, представтесь, будь ласка, та розкажіть про себе.

Мене звати Лазецький Андрій. Я персональний лікар, лікар-психотерапевт. Спеціалізуюсь у комплексній діагностиці здоров‘я в клініці SQLAB. А психологічне здоров‘я є однією з найцікавіших для мене сфер.

2. Як змінюється практика психотерапевта з часом? Які тенденції серед українців Ви помічали?

Щодо професіоналізму, то вкорочується тривалість консультації та збільшується ціна (жартую). Насправді збільшується цінність. Основний інструмент психотерапевта- це запитання. Від якості питання і його доцільності залежить трансформація проблеми у клієнта.

Є тенденція до зміни. Карантин став своєрідним каталізатором. Там, де було погано, то стало гірше, де було добре, стало краще. Іншими словами карантин не вплинув кардинально на психічний стан здорових і адаптивних людей.

3. Чи збільшилась останнім часом кількість звернень до психотерапевта?

Оскільки я молодий спеціаліст, то не можу розказати, що таке відчув на собі. Загалом тенденція йде до збільшення довіри до фахівців із необхідною освітою, а не просто «цілителів душ», які викачують порчу.

4. Чи залежить тенденції від населених пунктів? Мешканці сіл звертаються менше, ніж жителі великих міст ?

Розумієте, наші рішення залежать від того, чим наповнена наша коробка зі знаннями. В селі люди більше покладаються на релігію, на містику і відповідно звертаються до таких фахівців. Плюс в селах зараз більше старшого покоління. Воно навіть думки такої немає, щоб звертатись до психотерапевта. Більша частина клієнтів це містяни, люди усвідомлені, які відчувають потребу і знають переваги психотерапії.

5. Сучасний ритм життя потребує великого навантаження. Враховуючи це, які рекомендації по самозбереженню та протидії вигоранню Ви можете дати ?

По-перше, це якісне відновлення. Це і сон, прогулянки, зустрічі та все, що приносить вам прилив енергії. Можете записати для себе речі та активності, завдяки яким відчуваєте бадьорість і бажання діяти. Ось такі справи мають бути щодня.

По-друге, зонуйте все. Розділіть роботу від дому, спальню від робочого місця. Дайте можливість мозку відчути себе десь у безпеці, у спокої та задоволенні.

По-третє, ви ніколи не думали хто ця людина, яка прийняла рішення «бігти» у вашому житті? Підказка у дзеркалі. Усвідомте, що саме ви приймаєте рішення і несете відповідальність за всі вчинки. Відчуваєте навантаження? Подумайте, як ви це навантаження створили!

6. Як музика, фільми, кліпи формують культуру звернення до психотерапевтів ?

Якби не культура, то психотерапевти взагалі б були непотрібними. Тобто, конфлікт між тим, що диктує культура, і тим, що хочеться, є одною із причин поганого самопочуття.

З іншого боку звичайно фільми, мультфільми, музика сприяють популяризації психотерапевтичної допомоги.

7. Як психотерапевти працюють в рамках реформи? Чи в їх роботі змінилось щось під час нововведень?

Я думаю, що реформа не сильно змінила роботу психотерапевтів, бо більша частина психотерапевтів це психологи. Тобто люди не з медичною освітою. Думаю, що просто розумні сімейні лікарі знайшли собі психотерапевтів для спільної роботи над покращенням здоров‘я своїх пацієнтів.

8. День святого Валентина часто є випробуванням для самотніх людей. Як діяти у такому випадку? Дайте, будь ласка рекомендації.

Ви маєте право святкувати та не святкувати, дарувати подарунки чи не дарувати. Прислухайтесь до себе, подумайте як би ви хотіли зустріти це свято і з ким. Є половинка — прекрасно, немає — є можливість знайти! Якщо 14 лютого це свято всіх закоханих, то є можливість закохатись у цей день, відновити кохання та укріпити.

9. В умовах пандемії чи зростає звернення до спеціаліста у зв’язку з тривогою? І як порадите її уникнути?

У своїй особистій практиці я відмітив збільшення звернень, де тривога за здоров’я переважала над іншими симптомами. Тривогу можна зменшити за допомогою самоосвіти, а також навчанням її переживати.. Саме набір переконань про карантин, хворобу, коронавірус може викликати тривогу за здоров‘я. Тут потрібно завантажити у свій мозок більш якісні знання. Також рекомендую знайти лікаря, якому ви довіряєте. Нелегка справа, але воно того варте.

10. Як сформувати та не загубити впевненість у своїх силах, особливо під час стресових подій (локдауни, карантини та т.д)?

Впевненість це результат досвіду і вашого знання про вас же самих. Після тяжких випробувань на карантині виділіть час для усвідомлення ресурсів, які допомогли вам впоратись. Ресурси це ваші професійні знання, стосунки, цінності, особисті якості і т.д. Ну і знову ж таки усвідомлення, що ви є творцем свого життя. Якщо є щось на що ви можете вплинути, то впливайте. Не можете вплинути — не впливайте, не витрачайте час, сил і здоров‘я. Будьте собою і зовнішні обставини будуть мати менший вплив на вас.

Також рекомендуємо
23 Червня 2021
Як насправді працює eHealth в Норвегії?
Розповідає в інтерв’ю Наталія Басюк, український лікар, що наразі працює в невідкладній допомозі в Норвегії.
Читайте більше про те, як працює електронна система охорони здоров’я в Норвегії та що особливого в роботі лікаря з норвезьким eHealth в нашому інтерв’ю.

🔷 Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня. Я Наталія Басюк, український лікар в Норвегії. Закінчила ЛНМУ ім. Данила Галицького та НМАПО ім. Шупика. Одразу після отримання спеціалізації сімейним лікарем в Україні переїхала в Норвегію. Тут витратила близько 3-4-х років на підтвердження диплому, і досі в процесі отримання права на спеціалізацію. Зараз я працюю лікарем на legevakt (невідкладна допомога) в Бергені.

Немає опису.
 

🔷 Розкажіть, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Норвегії. 

Вся медична документація ведеться електронно, але звичайно є частина паперів, які здебільшого є такими собі чернетками та потім анулюються.

Сімейні лікарі та інші невеликі заклади ОЗ користуються різними електронними системами, але є 2 фаворити. У лікарнях встановлюється інша система, точніше навіть декілька, але вони спільні для всіх.

Всі електронні системи мають зв’язок із кількома сервісами, такими як: електронний рецепт та kjernejournal (це журнал, який є доступний як для лікаря, так і пацієнта, і у ньому можна побачити звернення до лікарні, рецепти, інформацію про сімейного лікаря та родичів), та електронне направлення на аналізи. Більшість (але не всі) мають теж можливість оформлення лікарняного онлайн. Також є ті, які в лікарнях мають можливість видачі лікарняного тільки у вигляді роздруківок (принаймні там де я працювала).

У лікарнях є одна система для ведення журналу, та мінімум дві (можливо є й інші) додаткові, які зв’язані між собою. “DIPS” є такою собі основною програмою, де є всі документи та посилання на інші програми, якщо це потрібно. “MEONA”- це електронний листок призначень, дуже зручна програма, де є всі параметри хворого протягом госпіталізації та всі медикаменти. А також є “SECTRA”- це система для перегляду зображень (фото, рентген, МРТ, КТ і т.д.)

🔷 Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні? 

Тут є кілька «областей» і кожна із них має свій «відділ охорони здоров’я». Там і відбуваються всі рішення, але часто проводять опитування, щоб зрозуміти чого хотілося б працівникам. Правда, як на мене, ці опитування доволі малозначущі. Всі великі лікарні мають одну і ту саму систему, проте різний доступ. Тобто, щоб побачити документи з іншої лікарні треба це аргументувати письмово (це займає не більше 1 хв). Кожна «область» має спільноту і відповідно кожна спільнота має кілька інших закладів охорони здоров’я, тут вже кожна з них може вибрати те, що сама собі захоче. Але це рішення відбувається не на рівні закладу, а на рівні цілої спільноти.

🔷 Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Норвегії? 

Тут є щось типу нашого МОЗ – Helsedirektoratet та організація з цифрової безпеки – Datatilsynet. Також Helsedirektoratet має окремий інформаційний підрозділ. Ось ці організації і відповідальні за нагляд над системами. Самі системи розробляють приватні компанії, часто на умовах тендеру та ще частіше зв’язків.

🔷 Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Норвегії? 

Так, в основному тільки приватні і є.

🔷 Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? 

Так, але дуже коротко. Як правило 1 день, а то і менше.

🔷 З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі? 

Ой…їх багато. “Висне”, не відправляє щось електронно, часто потрібно перезапускати систему, не працює якась функція і т.д.

🔷 Чи була змога порівняти електронну медичну систему в Україні та Норвегії? 

На жаль ні. Я так розумію, що в Україна багато змінилося за останні роки. Коли я працювала в Україні, то все було на папері, і я проводила інформатизацію за допомогою безплатної підписки на dropbox та word.

🔷 Є якісь особливості в роботи лікаря в Норвегії порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити? 

Різниця дуже велика та одночасно дуже мала. Пацієнти багато в чому схожі, правда мають трошки більше поваги до лікарів. Медичні дослідження є доступніші, але дуже тривалий час очікування. Тут відмінності коротко не зазначиш. Мабуть, найбільш незвичним є рівність між лікарем та медсестрою. Тут повністю відсутня ієрархія в тому вигляді, як це є у нас. А так то робота лікаря завжди та всюди включає неочікувані ситуації, та великий «асортимент» пацієнтів та колег.

🔷 Побажання читачам.

Берегти своє здоров’я. Відноситися відповідально до лікування та профілактики. Та поважати лікаря та його особистий час. Всім бажаю гарного настрою!

23 Квітня 2019

Відповідно до умов програми реімбурсації “Доступні ліки”, МІС розробляють модуль для видачі електронного рецепту, або модуль погашення електронного рецепту, чи модулі видачі і погашення електронного рецепту одночасно.

До систем, які пройшли тестування відповідності функціоналу виписки електронних рецептів лікарями та функціонал погашення е-рецептів фармацевтами, приєдналися МІС, “Поліклініка без черг”, “ДокторЕлекс”, “MedCard Plus”.

Медичні інформаційні системи, “MEDICS”, “Askep.net”,  “МедІнфоСервіс”, “Health24”, “МедЕйр”, “MEDSTAR”, “EMCIMEД” успішно пройшли тестування функціоналу виписки електронних рецептів.

Тестування функціоналу погашення електронного рецепту пройшли МІС “Скарб”, “еАптека”, “nHealth”, “SimplexMed”.

Тестування функціоналу для аптечних закладів триває!

ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .

 

 

30 Червня 2021
Фахівці ДП “Електронне здоров’я” сьогодні підбили проміжні підсумки проєктів Програми еStock.
ДП “Електронне здоров’я” очолює проєктні команди, результатом роботи яких є не тільки проєктна документація, а й технічне завдання на розробку інформаційних систем та реєстрів.
❗️Нагадуємо, Програма eStock складається з 3-х проєктів:
1) Модуль власне eStock – моніторинг лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них;
2) Державні реєстри лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення;
3) Електронний рецепт на всі рецептурні препарати.
“На сьогодні Програма еStock – справжня інновація в українському eHealth. Ми спільно з партнерами із працюємо над тим, щоби забезпечити ефективну цифровізацію процесів моніторінгу лікарських засобів, медичних виборів та впровадження електронного рецепту на всі рецептурні препарати. Наразі ми підсумували поточні досягнення, далі на часі – закупівля та розробка, до якої ДП планує також долучитись”,- зауважив Владислав Самойлов, керівник Проектного офісу eZdorovya.
Чим корисний проєкт eStock?
❗️Забезпечить ефективний моніторинг, планування закупівель, розподілу та обліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них;
❗️Створить єдину прозору систему моніторингу залишків препаратів у лікарнях;
❗️Сформує автоматичний збір даних щодо потреби у лікарських засобах, медичних виробів та допоміжних засобів до них.
1 Червня 2021
Коли говоримо про Бразилію, перш за все, згадується карнавал. Але чи знаєте Ви, як там розвивається система охорони здоров’я? Сьогодні розповімо про особливості розвитку eHealth в Бразилії.
Система охорони здоров’я Бразилії зазнала кардинальних змін після того, як було записано право на загальний доступ усіх громадян до медицини у конституції 1988 р.
До цього існувало в основному приватне лікування. Згідно з подальшою реформою охорони здоров’я у 1996 р. Бразилія створила систему охорони здоров’я, засновану на децентралізованій універсальній системі муніципалітетів, що забезпечують всебічну та безкоштовну медичну допомогу кожній особі, яка потребує лікування. Фінансування здійснюється від штатів та федерального уряду. Ключовим для цієї стратегії є первинна медична допомога та і на сьогодні первинна медична допомога залишається однією з основ системи охорони здоров’я.
Також створили Програму сімейного здоров’я (зараз Стратегія сімейного здоров’я) – що є головною в Бразилії. Стратегія первинної медико-санітарної допомоги — прагне надати повний спектр якісних медичних послуг сім’ям в у своїх будинках, в клініках та лікарнях. Близько 75% населення Бразилії отримує допомогу з цієї системи, а решта громадян, зараховані до приватних медичних структур. Пріоритет первинної медичної допомоги — це універсальний доступ усього населення до її забезпечення. Саме тому в Бразилії важливим є розвиток систем телемедицини та електронного здоров’я.
Телемедицина вважається однією з основних у системі електронної охорони здоров’я, яка найширше застосовується як у приватному, так і в державному секторах. Переважна більшість приватних лікарень мають телемедичні установи та вони також часто зустрічаються в лікарнях. Це допомагає забезпечити якісну медичну допомогу для всіх пацієнтів, незалежно від місця їх знаходження.
Також створена потужна інформаційна основа для підтримки електронної охорони здоров’я та розвитку телемедицини, для кращого ознайомлення з технологіями створено університет телемедицини та університет відкритого здоров’я, де кожен спеціаліст має змогу покращити свої навички та знання з телемедицини та електронного здоров’я.