Як проходить тестування МІС в eHealth

Увесь функціонал в eHealth, який впроваджують медичні інформаційні системи, проходить тестування відповідності технічним вимогам. Технічні вимоги – це збірка обов’язкових правил, яка складається з більше десятка різних модулів, та яким повинен відповідати функціонал МІС.
Лише функціонал МІС, який успішно проходить тестування, буде підключено до центральної бази даних системи.
На сьогодні до ЦБД eHealth приєднано 36 медичних інформаційних систем, які регулярно проходять тестування функціоналу при підключенні.
Крім цього, команда ДП “Електронне здоров’я” своєчасно, у разі зміни положень технічних вимог, проводить перетестування уже підключеного функціоналу МІС. Лише у 2020 році команда тестувальників ДП провела  понад 500 тестувань та більше 400 підключень нового функціоналу. Щодня тестувальник ДП проводить до 5 тестувань МІС.
То ж як проходить тестування відповідності функціоналу перед підключенням до ЦБД eHealth?
– Перш за все, розробники МІС після консультації з адміністратором заповнюють заявку на тестування обраного модуля в Jira. Адміністратор ДП – головна контактна особа, яка допомагає розробникам МІС в організації тестування та підключення.
– Після перевірки документів, діловод підприємства реєструє заявку, а адміністратор призначає дату та час тестування. Тестування має відбутися в строк не більше 30 днів з моменту реєстрації заявки.
– Тестування проходить у “прямому ефірі”, онлайн через відео-конференцію сервісу Zoom, де МІС демонструє функціонал розробленого модуля. Демонстрація функціоналу проходить за сценарієм та чек-листом тестувальника, створеними на основі технічних вимог, API та Confluence.
– У сценаріях, окрім стандартного маршруту користувача, тестувальник перевіряє негативні кейси, тобто такі, які можуть визначити помилки. Таким чином тестувальник первіряє, як відреагує продукт медичної інформаційної системи на подібні складні ситуації.
– У разі 100% успішності проходження тестування, коли всі пункти чек-листа виконано, МІС демонструє всі функції модуля, тестувальник формує позитивний висновок. Якщо є хоча б один мінус, або функціонал продемонстровано не в повному об’ємі, то МІС отримує негативний висновок та відправляється на доопрацювання.
– Після успішного проходження тестування, адміністатор передає висновок тестувальника, заявку, а також відео-запис тестування до спеціальної комісії, яка протягом трьох днів затверджує висновок комісії.
– Якщо голова комісії затверджує позитивний висновок, адміністратор передає скан висновків через Jira до МІС.
– Після успішного проходження тестування МІС отримує розширення відповідних “скоупів”. Далі протестований модуль буде підключено до ЦБД eHealth.
Нещодавно були затверджені оновлені технічні вимоги для МІС, в яких описано новий функціонал до впровадження, а саме модулі “Медичні висновки” та “Процедури”. Запрошуємо розробників МІС до тестування! Більше: https://bit.ly/3hgpFRk
Адміністратор ДП «Електронне здоров’я» -Анастасия Гродецька, Тестувальник – Володимир Залевський
Також рекомендуємо
2 Грудня 2019
  1.     Вміння коректно увімкнути і вимкнути комп’ютер
  •       Включити кнопкою
  •       Вимкнути через Пуск
  1.     Розуміння відмінностей при вимиканні комп’ютера
  •       Завершення роботи
  •       Сон
  •       Перезавантаження
  1.     Обслуговування комп’ютера
  •   Уміння підключити зарядний пристрій до ноутбука, переконатися, що він заряджається
  •       Підключити мережевий кабель
  •       Підключити USB
  •       Уміння приєднатися до Інтернету за допомогою Wi-Fi
  1.     Уміння працювати з мишею/тачпадом і клавіатурою
  •       Призначення основних клавіш на клавіатурі
  •       Використання основних комбінацій клавіш
  •       Кліки мишкою
  •       Поняття контекстного меню (що з’являється при натисканні правої кн. миші)
  •       Перетягування об’єктів за допомогою миші/тачпаду
  1.     Файли та папки
  •       Створити папку/файл
  •       Відкрити папку/файл
  •       Розуміння основних видів файлів (документ, картинка)
  •       Перейменувати або видалити папку/файл за допомогою контекстного меню
  •       Уміння перемикатися між вікнами програм
  1.     Робота з вікнами
  •       Згортання/розгортання/закриття вікон програм і папок
  •       Переміщення вікон за допомогою мишки або тачпаду
  •       Уміння змінювати розміри вікна
  1.     Розуміння структури зберігання інформації на дисках
  •       Уміння перейти до заданого каталогу
  •       Основні каталоги (документи, робочий стіл, завантаження)
  1.     Уміння скопіювати файл (якщо є доступ)
  •       З флешки в папку комп’ютера (по вказаному шляху)
  •       З папки комп’ютера на флешку
  1.     Робота з текстовим редактором
  •       Створити текстовий документ і зберегти його в папку на робочому столі
  • Написати текст на різних мовах, уміти перемкнути мову клавіатури за допомогою миші або тачпаду, на панелі завдань, а також перемикати мову комбінаціями клавіш
  •       Переміщення текстового курсора (мишею і клавіатурою)
  •       Введення необхідних символів (!?.,*’«»/­=:;%)
  •       Виділення і видалення частин тексту
  •       Просте форматування (новий рядок, заголовні букви, табуляція)
  1. Уміння пошуку по документу/сторінці за допомогою комбінації Ctrl+F
  2. Швидкість друку більше 60 символів за хвилину
  3. Уміння користуватися буфером обміну за допомогою миші або тачпаду
  •       Копіювання тексту і файлів/папок
  •       Вставка тексту і файлів/папок
  1. Перевірка орфографії (якщо налаштована на комп’ютері)
  2. Уміти зробити скріншот і вставити його в текстовий документ
  3. Уміння запустити програму з робочого столу/пуску за допомогою миші або тачпаду (приклад – Chrome)
  4. Уміння увійти на конкретний сайт, знаючи його адресу і ввівши в адресний рядок (приклад – Google.com.ua)
  5. Уміти знаходити інформацію через налагоджену у браузері пошукову систему (Google), в адресному рядку
  6. Розуміння базової навігації по сайтах
  •       Перехід через посилання на сторінці
  •       Навігаційне меню на сайтах
  •       Повернення до попередньої сторінки, її оновлення
  •       Уміння  перемикатися між вкладками браузера, вміння відкрити посилання в новій вкладці
  •       Уміння вводити дані для авторизації (входу) на сайтах
  1. Робоча безпека поведінки в інтернеті
  •   Безпечне введення логінів і паролів, авторизація, відмова від збереження паролів у браузері
  •   Розуміння потенційних дій вірусів, небезпек переходу на шкідливі сайти, скачування небезпечних файлів
  •     Розуміння як відрізнити явний спам і безпеку в E-Mail (за критеріями тем і посилань)
  1. Уміння заповнити форму в мережі Інтернет, або ЕМК (якщо доступна)
  •       Текстові поля, в т.ч. з фільтрами
  •       Вибір з варіантів, в т.ч. з випадаючого списку
  •       Підтвердження відправки або збереження  
  1. Уміння користуватися поштовою скринькою (G-mail)
  •       Написання листа з вказівкою адресата, теми і тексту
  •       Прикріплення документу (в т.ч. вислати скріншот всередині документу)
  •       Відправка листа, постановка в копію
  •       Відкриття вхідного листа
  •       Уміння відповісти на лист, в т.ч. за наявності ланцюжка листів
  •       Папка спам, уміння знайти лист, що прийшов
  1. Уміння користуватися календарем Google (якщо доступний) на базовому рівні
  •       Створення, редагування, перенесення, видалення заходів
  •       Додавання назви
  •       Призначення дати і часу
  1. Уміння визначити браузер і його версію
  2. Уміти визначити яка встановлена операційна система (також версія)
  •       Windows
  •       Linux
  1. Знання основних понять з таблички технічних термінів (робочий стіл, панель завдань, пуск, папка, ярлик, файл, розкладка клавіатури, браузер та ін.)

 

23 Червня 2021
Як насправді працює eHealth в Норвегії?
Розповідає в інтерв’ю Наталія Басюк, український лікар, що наразі працює в невідкладній допомозі в Норвегії.
Читайте більше про те, як працює електронна система охорони здоров’я в Норвегії та що особливого в роботі лікаря з норвезьким eHealth в нашому інтерв’ю.

🔷 Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня. Я Наталія Басюк, український лікар в Норвегії. Закінчила ЛНМУ ім. Данила Галицького та НМАПО ім. Шупика. Одразу після отримання спеціалізації сімейним лікарем в Україні переїхала в Норвегію. Тут витратила близько 3-4-х років на підтвердження диплому, і досі в процесі отримання права на спеціалізацію. Зараз я працюю лікарем на legevakt (невідкладна допомога) в Бергені.

Немає опису.
 

🔷 Розкажіть, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Норвегії. 

Вся медична документація ведеться електронно, але звичайно є частина паперів, які здебільшого є такими собі чернетками та потім анулюються.

Сімейні лікарі та інші невеликі заклади ОЗ користуються різними електронними системами, але є 2 фаворити. У лікарнях встановлюється інша система, точніше навіть декілька, але вони спільні для всіх.

Всі електронні системи мають зв’язок із кількома сервісами, такими як: електронний рецепт та kjernejournal (це журнал, який є доступний як для лікаря, так і пацієнта, і у ньому можна побачити звернення до лікарні, рецепти, інформацію про сімейного лікаря та родичів), та електронне направлення на аналізи. Більшість (але не всі) мають теж можливість оформлення лікарняного онлайн. Також є ті, які в лікарнях мають можливість видачі лікарняного тільки у вигляді роздруківок (принаймні там де я працювала).

У лікарнях є одна система для ведення журналу, та мінімум дві (можливо є й інші) додаткові, які зв’язані між собою. “DIPS” є такою собі основною програмою, де є всі документи та посилання на інші програми, якщо це потрібно. “MEONA”- це електронний листок призначень, дуже зручна програма, де є всі параметри хворого протягом госпіталізації та всі медикаменти. А також є “SECTRA”- це система для перегляду зображень (фото, рентген, МРТ, КТ і т.д.)

🔷 Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні? 

Тут є кілька «областей» і кожна із них має свій «відділ охорони здоров’я». Там і відбуваються всі рішення, але часто проводять опитування, щоб зрозуміти чого хотілося б працівникам. Правда, як на мене, ці опитування доволі малозначущі. Всі великі лікарні мають одну і ту саму систему, проте різний доступ. Тобто, щоб побачити документи з іншої лікарні треба це аргументувати письмово (це займає не більше 1 хв). Кожна «область» має спільноту і відповідно кожна спільнота має кілька інших закладів охорони здоров’я, тут вже кожна з них може вибрати те, що сама собі захоче. Але це рішення відбувається не на рівні закладу, а на рівні цілої спільноти.

🔷 Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Норвегії? 

Тут є щось типу нашого МОЗ – Helsedirektoratet та організація з цифрової безпеки – Datatilsynet. Також Helsedirektoratet має окремий інформаційний підрозділ. Ось ці організації і відповідальні за нагляд над системами. Самі системи розробляють приватні компанії, часто на умовах тендеру та ще частіше зв’язків.

🔷 Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Норвегії? 

Так, в основному тільки приватні і є.

🔷 Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? 

Так, але дуже коротко. Як правило 1 день, а то і менше.

🔷 З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі? 

Ой…їх багато. “Висне”, не відправляє щось електронно, часто потрібно перезапускати систему, не працює якась функція і т.д.

🔷 Чи була змога порівняти електронну медичну систему в Україні та Норвегії? 

На жаль ні. Я так розумію, що в Україна багато змінилося за останні роки. Коли я працювала в Україні, то все було на папері, і я проводила інформатизацію за допомогою безплатної підписки на dropbox та word.

🔷 Є якісь особливості в роботи лікаря в Норвегії порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити? 

Різниця дуже велика та одночасно дуже мала. Пацієнти багато в чому схожі, правда мають трошки більше поваги до лікарів. Медичні дослідження є доступніші, але дуже тривалий час очікування. Тут відмінності коротко не зазначиш. Мабуть, найбільш незвичним є рівність між лікарем та медсестрою. Тут повністю відсутня ієрархія в тому вигляді, як це є у нас. А так то робота лікаря завжди та всюди включає неочікувані ситуації, та великий «асортимент» пацієнтів та колег.

🔷 Побажання читачам.

Берегти своє здоров’я. Відноситися відповідально до лікування та профілактики. Та поважати лікаря та його особистий час. Всім бажаю гарного настрою!

14 Лютого 2021

1. Доброго дня, представтесь, будь ласка, та розкажіть про себе.

Мене звати Лазецький Андрій. Я персональний лікар, лікар-психотерапевт. Спеціалізуюсь у комплексній діагностиці здоров‘я в клініці SQLAB. А психологічне здоров‘я є однією з найцікавіших для мене сфер.

2. Як змінюється практика психотерапевта з часом? Які тенденції серед українців Ви помічали?

Щодо професіоналізму, то вкорочується тривалість консультації та збільшується ціна (жартую). Насправді збільшується цінність. Основний інструмент психотерапевта- це запитання. Від якості питання і його доцільності залежить трансформація проблеми у клієнта.

Є тенденція до зміни. Карантин став своєрідним каталізатором. Там, де було погано, то стало гірше, де було добре, стало краще. Іншими словами карантин не вплинув кардинально на психічний стан здорових і адаптивних людей.

3. Чи збільшилась останнім часом кількість звернень до психотерапевта?

Оскільки я молодий спеціаліст, то не можу розказати, що таке відчув на собі. Загалом тенденція йде до збільшення довіри до фахівців із необхідною освітою, а не просто «цілителів душ», які викачують порчу.

4. Чи залежить тенденції від населених пунктів? Мешканці сіл звертаються менше, ніж жителі великих міст ?

Розумієте, наші рішення залежать від того, чим наповнена наша коробка зі знаннями. В селі люди більше покладаються на релігію, на містику і відповідно звертаються до таких фахівців. Плюс в селах зараз більше старшого покоління. Воно навіть думки такої немає, щоб звертатись до психотерапевта. Більша частина клієнтів це містяни, люди усвідомлені, які відчувають потребу і знають переваги психотерапії.

5. Сучасний ритм життя потребує великого навантаження. Враховуючи це, які рекомендації по самозбереженню та протидії вигоранню Ви можете дати ?

По-перше, це якісне відновлення. Це і сон, прогулянки, зустрічі та все, що приносить вам прилив енергії. Можете записати для себе речі та активності, завдяки яким відчуваєте бадьорість і бажання діяти. Ось такі справи мають бути щодня.

По-друге, зонуйте все. Розділіть роботу від дому, спальню від робочого місця. Дайте можливість мозку відчути себе десь у безпеці, у спокої та задоволенні.

По-третє, ви ніколи не думали хто ця людина, яка прийняла рішення «бігти» у вашому житті? Підказка у дзеркалі. Усвідомте, що саме ви приймаєте рішення і несете відповідальність за всі вчинки. Відчуваєте навантаження? Подумайте, як ви це навантаження створили!

6. Як музика, фільми, кліпи формують культуру звернення до психотерапевтів ?

Якби не культура, то психотерапевти взагалі б були непотрібними. Тобто, конфлікт між тим, що диктує культура, і тим, що хочеться, є одною із причин поганого самопочуття.

З іншого боку звичайно фільми, мультфільми, музика сприяють популяризації психотерапевтичної допомоги.

7. Як психотерапевти працюють в рамках реформи? Чи в їх роботі змінилось щось під час нововведень?

Я думаю, що реформа не сильно змінила роботу психотерапевтів, бо більша частина психотерапевтів це психологи. Тобто люди не з медичною освітою. Думаю, що просто розумні сімейні лікарі знайшли собі психотерапевтів для спільної роботи над покращенням здоров‘я своїх пацієнтів.

8. День святого Валентина часто є випробуванням для самотніх людей. Як діяти у такому випадку? Дайте, будь ласка рекомендації.

Ви маєте право святкувати та не святкувати, дарувати подарунки чи не дарувати. Прислухайтесь до себе, подумайте як би ви хотіли зустріти це свято і з ким. Є половинка — прекрасно, немає — є можливість знайти! Якщо 14 лютого це свято всіх закоханих, то є можливість закохатись у цей день, відновити кохання та укріпити.

9. В умовах пандемії чи зростає звернення до спеціаліста у зв’язку з тривогою? І як порадите її уникнути?

У своїй особистій практиці я відмітив збільшення звернень, де тривога за здоров’я переважала над іншими симптомами. Тривогу можна зменшити за допомогою самоосвіти, а також навчанням її переживати.. Саме набір переконань про карантин, хворобу, коронавірус може викликати тривогу за здоров‘я. Тут потрібно завантажити у свій мозок більш якісні знання. Також рекомендую знайти лікаря, якому ви довіряєте. Нелегка справа, але воно того варте.

10. Як сформувати та не загубити впевненість у своїх силах, особливо під час стресових подій (локдауни, карантини та т.д)?

Впевненість це результат досвіду і вашого знання про вас же самих. Після тяжких випробувань на карантині виділіть час для усвідомлення ресурсів, які допомогли вам впоратись. Ресурси це ваші професійні знання, стосунки, цінності, особисті якості і т.д. Ну і знову ж таки усвідомлення, що ви є творцем свого життя. Якщо є щось на що ви можете вплинути, то впливайте. Не можете вплинути — не впливайте, не витрачайте час, сил і здоров‘я. Будьте собою і зовнішні обставини будуть мати менший вплив на вас.

4 Серпня 2020

Усім відомо, що щодня лікарі зіштовхуються з застарілими даними в медичній освіті. Підібрали для вас освітні матеріали для медиків. Медична реформа, діджиталізація, можливості для навчання та багато інших цікавих матеріалів.

🔵 Академія НСЗУ Національна служба здоров’я України. Електронна форма значно спростить ведення медичних записів, медичний документообіг буде автоматизовано. Водночас лікарі та медичні сестри мають освоїти нові електронні інструменти для коректного ведення електронних медичних записів.
Нові інструменти потребують додаткового навчання та підтримки.
Посилання на навчання https://bit.ly/3k5Vn5E
Також на Youtube каналі доступні “Вебінари НСЗУ”, де пояснюються проблемні питання в роботі лікарів і ЕСОЗ – https://bit.ly/2XjHF5l

🔵 Дія. Освітній серіал. Цифрова грамотність державних службовців 1.0.
Освітній серіал охоплює можливості та особливості функціонування безкоштовних сервісів Google для використання в професійній діяльності та повсякденному житті, серії тривалістю 3-5 хвилин розом з допомогою експетів зроблять ваше навчання цифрової грамотності легким і цікавим.
Посилання на навчання-https://bit.ly/3gpkTAN

🔵 EdEra. Цифрова грамотність. Ключові уміння 21-го століття: онлайн-курс присвячений глибинному учінню й чотирьом ключовим умінням сучасності, а саме: критичному мисленню, спілкуванню та співпраці, креативності й цифровій грамотності-https://bit.ly/2DfFxVt

Також Центр громадського здоров’я України та Школа охорони здоров’я Києво-Могилянської академії шукають лідерів, які хочуть розвиватися та будувати кар’єру у галузі громадського здоров’я! Усі деталі за посиланням – https://bit.ly/3fsE6QG

До 22го серпня усі медичні управлінці України мають можливість подати заявки на вступ до Магістерської програми з публічного управління та адміністрування, котру створив Український католицький університет УКУ та USAID Ukraine – USAID Україна “Підтримка реформи охорони здоров’я”
У рамках програми керівники закладів охорони здоров’я отримають сучасні знання та навички з управління й опанують ефективні інструменти, котрі допоможуть керувати медичними закладами в період трансофрмації системи охорони здоров’я.
Усі деталі за посиланням –https://vstup.ucu.edu.ua/

Ще підібрали для Вас цікаві підкасти для медиків і не тільки – https://bit.ly/31f0rw8