Базові рекомендації закладам охорони здоров’я щодо необхідного рівня володіння комп’ютером для роботи з МІС

  1.     Вміння коректно увімкнути і вимкнути комп’ютер
  •       Включити кнопкою
  •       Вимкнути через Пуск
  1.     Розуміння відмінностей при вимиканні комп’ютера
  •       Завершення роботи
  •       Сон
  •       Перезавантаження
  1.     Обслуговування комп’ютера
  •   Уміння підключити зарядний пристрій до ноутбука, переконатися, що він заряджається
  •       Підключити мережевий кабель
  •       Підключити USB
  •       Уміння приєднатися до Інтернету за допомогою Wi-Fi
  1.     Уміння працювати з мишею/тачпадом і клавіатурою
  •       Призначення основних клавіш на клавіатурі
  •       Використання основних комбінацій клавіш
  •       Кліки мишкою
  •       Поняття контекстного меню (що з’являється при натисканні правої кн. миші)
  •       Перетягування об’єктів за допомогою миші/тачпаду
  1.     Файли та папки
  •       Створити папку/файл
  •       Відкрити папку/файл
  •       Розуміння основних видів файлів (документ, картинка)
  •       Перейменувати або видалити папку/файл за допомогою контекстного меню
  •       Уміння перемикатися між вікнами програм
  1.     Робота з вікнами
  •       Згортання/розгортання/закриття вікон програм і папок
  •       Переміщення вікон за допомогою мишки або тачпаду
  •       Уміння змінювати розміри вікна
  1.     Розуміння структури зберігання інформації на дисках
  •       Уміння перейти до заданого каталогу
  •       Основні каталоги (документи, робочий стіл, завантаження)
  1.     Уміння скопіювати файл (якщо є доступ)
  •       З флешки в папку комп’ютера (по вказаному шляху)
  •       З папки комп’ютера на флешку
  1.     Робота з текстовим редактором
  •       Створити текстовий документ і зберегти його в папку на робочому столі
  • Написати текст на різних мовах, уміти перемкнути мову клавіатури за допомогою миші або тачпаду, на панелі завдань, а також перемикати мову комбінаціями клавіш
  •       Переміщення текстового курсора (мишею і клавіатурою)
  •       Введення необхідних символів (!?.,*’«»/­=:;%)
  •       Виділення і видалення частин тексту
  •       Просте форматування (новий рядок, заголовні букви, табуляція)
  1. Уміння пошуку по документу/сторінці за допомогою комбінації Ctrl+F
  2. Швидкість друку більше 60 символів за хвилину
  3. Уміння користуватися буфером обміну за допомогою миші або тачпаду
  •       Копіювання тексту і файлів/папок
  •       Вставка тексту і файлів/папок
  1. Перевірка орфографії (якщо налаштована на комп’ютері)
  2. Уміти зробити скріншот і вставити його в текстовий документ
  3. Уміння запустити програму з робочого столу/пуску за допомогою миші або тачпаду (приклад – Chrome)
  4. Уміння увійти на конкретний сайт, знаючи його адресу і ввівши в адресний рядок (приклад – Google.com.ua)
  5. Уміти знаходити інформацію через налагоджену у браузері пошукову систему (Google), в адресному рядку
  6. Розуміння базової навігації по сайтах
  •       Перехід через посилання на сторінці
  •       Навігаційне меню на сайтах
  •       Повернення до попередньої сторінки, її оновлення
  •       Уміння  перемикатися між вкладками браузера, вміння відкрити посилання в новій вкладці
  •       Уміння вводити дані для авторизації (входу) на сайтах
  1. Робоча безпека поведінки в інтернеті
  •   Безпечне введення логінів і паролів, авторизація, відмова від збереження паролів у браузері
  •   Розуміння потенційних дій вірусів, небезпек переходу на шкідливі сайти, скачування небезпечних файлів
  •     Розуміння як відрізнити явний спам і безпеку в E-Mail (за критеріями тем і посилань)
  1. Уміння заповнити форму в мережі Інтернет, або ЕМК (якщо доступна)
  •       Текстові поля, в т.ч. з фільтрами
  •       Вибір з варіантів, в т.ч. з випадаючого списку
  •       Підтвердження відправки або збереження  
  1. Уміння користуватися поштовою скринькою (G-mail)
  •       Написання листа з вказівкою адресата, теми і тексту
  •       Прикріплення документу (в т.ч. вислати скріншот всередині документу)
  •       Відправка листа, постановка в копію
  •       Відкриття вхідного листа
  •       Уміння відповісти на лист, в т.ч. за наявності ланцюжка листів
  •       Папка спам, уміння знайти лист, що прийшов
  1. Уміння користуватися календарем Google (якщо доступний) на базовому рівні
  •       Створення, редагування, перенесення, видалення заходів
  •       Додавання назви
  •       Призначення дати і часу
  1. Уміння визначити браузер і його версію
  2. Уміти визначити яка встановлена операційна система (також версія)
  •       Windows
  •       Linux
  1. Знання основних понять з таблички технічних термінів (робочий стіл, панель завдань, пуск, папка, ярлик, файл, розкладка клавіатури, браузер та ін.)

 

Також рекомендуємо
16 Вересня 2020

Що означають СМС від eHealth, та як діяти якщо ви не звертались до лікаря, а отримуєте СМС-повідомлення?
Зазвичай СМС, яке вам надходить в системі eHealth може бути при реєстрації пацієнта в системі eHealth, укладенні декларації з сімейним лікарем, при отриманні направлення до лікаря, при виписуванні електронного рецепта. Розглянемо ці випадки:

1) Надсилання СМС при реєстрації пацієнта. В повідомленні міститься одноразовий чотиризначний код, називаючи який пацієнт підтверджує лікарю правильність реєстраційних даних та приналежність номеру телефона пацієнтові при реєстрації його в eHealth.
2) Надсилання СМС при укладанні декларації з лікарем. Називаючи з повідомлення одноразовий чотиризначний код пацієнт надає згоду на укладання декларації з лікарем. Укладання декларації в системі eHealth відбувається виключно за особистої присутності пацієнта в лікувальному закладі.
❗Зауважте, що всі СМС-повідомлення від системи eHealth надсилаються виключно від імені “E-health”.
Лікарі не телефонують пацієнтам з метою дізнатись код, а пацієнт особисто називає його лікарю.
Не повідомляйте код, вказаний у смс невідомим особам по телефону.

3) Надсилання СМС при отриманні направлення. Ви отримаєте повідомлення з номером направлення якщо сімейний лікар скеровує Вас до лікаря-спеціаліста – наприклад, невролога чи ендокринолога. Текст повідомлення наступний: “Вам створено направлення: номер направлення”. Вам необхідно перетелефонувати в реєстратуру вашої поліклініки і записатись до відповідного лікаря на дату і час, зручну для вас. Конкретного лікаря обираєте Ви самі.
❗Номер електронного направлення, яке прийшло в повідомленні від системи eHealth, ви маєте показати при реєстрації в вашій поліклініці або лікарю безпосередньо перед прийомом.

4) Надсилання СМС при виписуванні електронного рецепта. Ви отримаєте СМС повідомлення з унікальним номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці. Зміст СМС: «Ваш рецепт: ХХХХ-ХХХХ-ХХХХ-ХХХХ. Код підтвердження: ХХХХ».
Слід зазначити, коли у пацієнта закінчуються ліки, він може зателефонувати до лікаря. Лікар випише електронний рецепт навіть без особистого прийому, а пацієнтові прийде СМС-повідомлення з новим номером електронного рецепту.

❗Якщо Вам прийшла СМС, а до лікаря Ви не звертались, скоріш за все лікар зробив помилку у номері телефону коли укладав декларацію чи виписував направлення іншому пацієнту. Важливо розуміти, що Ваш номер телефону в eHealth виступає важливим засобом зв’язку. Всі повідомлення, які надсилаються на нього містять важливу інформацію та коди-підтвердження, без яких Ви не зможете користуватись послугами eHealth.

23 Грудня 2020
  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

  • Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

  • Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

  • Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

  • Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!

 

6 Жовтня 2020

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

 

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

 

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

 

  • Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

 

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

 

  • Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

 

  • Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

 

  • Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

 

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

 

  • В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

 

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

 

  • Які заходи безпеки передбачені в системі?

 

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

 

  • А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

 

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

 

  • Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

 

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

 

  • Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

 

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

 

25 Квітня 2019

Прес-служба ДП “Електронне здоров’я” відовідає на запитання Медичної справи щодо нововедень у роботі медзакладів. Поговорили про уведення електронної медкартки, технічне забезпечення сільських амбулаторій, безплатні сервіси МІС, а головне обмін — даними між різними медзакладами в різних МІС.

М.С.: Як зміниться система eHealth у 2019 році? Що нового у ній буде для лікарів? Для керівників медзакладів?

Е.З.: Підписання декларацій пацієнтів з лікарями первинної медичної допомоги стало першим важливим кроком до впровадження якісних змін у системі охорони здоров’я. У 2018 році було впроваджено необхідний технічний функціонал для організації роботи первинної медицини в рамках першого етапу трансформації охорони здоров’я в Україні, в тому числі для підписання Національною службою здоров’я України контрактів із закладами охорони здоров’я (ЗОЗ), функціонал підписання декларацій між лікарями та пацієнтами.  

Можливості електронної системи eHealth постійно розширюються. Так у березні 2019 року був розроблений функціонал електронних медичних записів на рівні центральної бази даних, а медичні інформаційні системи (МІС) уже проводять відповідні тестування для подальшого впровадження. Невдовзі сімейні лікарі, терапевти та педіатри зможуть вести електронні медичні записи на основі класифікатора ICPC-2, за допомогою якого до системи вноситься інформація, пов’язана з візитом пацієнта (причина візиту, діагноз, дія), а також інформація про алергії, виміри та вакцинацію. Поступово можливості медичної картки будуть розширюватись.

Крім того, на початку року в системі eHealth було реалізовано функціонал реєстрації аптек та їх контрактування з НСЗУ для програми реімбурсації, а також з’явився електронний рецепт (виписка та погашення). То ж з 1 квітня лікарі вже виписують електронні рецепти на препарати, які підлягають реімбурсації за урядовою програмою “Доступні ліки”.

Серед найближчих планів на  2019 рік – введення електронної медкартки в такому обсязі, що дозволить лікарям первинки вносити дані про візит пацієнта (на основі класифікатора ICPC-2), можливість внесення консультативних висновків лікарями. Крім того планується запуск функціоналу з виписки електронних направлень та лікарняних до кінця року.

Паралельно із створенням електронних інструментів для лікарів МОЗ планує скасувати паперові форми звітності. Всі ці опції дозволять лікарям позбавитись зайвої паперової роботи і приділяти більше уваги пацієнтам. А, пацієнти в свою чергу, отримають більш якісні послуги та зручні сервіси.

М.С.: Усю інформацію, пов’язану зі зверненням пацієнта, лікарі первинної ланки будуть зобов’язані вести виключно в eHealth. Однак як бути закладам, які недостатньо оснащені комп’ютерами, або лікарям, які не вміють із ними  працювати? Особливо гостро проблема стоїть у селах.

Е.З.: Дійсно, для підписання декларацій про вибір лікаря було достатньо одного комп’ютера на заклад. Зараз, для використання функціоналу медичних записів та електронних рецептів, кожне робоче місце лікаря первинки повинне бути обладнане комп’ютером. Комп’ютеризація медичних закладів – одне із основних завдань трансформації системи охорони здоров’я. Саме тому, місцева влада та керівники закладів мають подбати про зручні та ефективні умови праці лікарів.

За інформацією, яку надають регіони, 97% медзакладів первинки мають задовільний стан комп‘ютеризації. Міністерство охорони здоров’я активно комунікує з поліклініками, діагностичними центрами, де працюють вузькопрофільні лікарі, з лікарнями, а також місцевою владою, щоб вони починали закуповувати комп‘ютери і у ці медзаклади.

М.С.: Чи можуть заклади безоплатно користуватися сервісами системи? Якщо так, то якими? Які сервіси будуть доступні платно?

Е.З.: Медзаклади стали автономними, отримують більше фінансування, підвищують ефективність, а отже, заощаджують кошти завдяки МІС і самостійно планують свою діяльність. У тому числі, самостійно вирішують питання інформатизації закладів, вибору МІС.

Наразі усі МІС, які надають сервіси медичним закладам для участі в державних програмах фінансування, безкоштовні. Такими сервісами є модулі: “Робоче місце лікаря” (робота з деклараціями, медичними записами та виписки е-рецептів), адміністративний модуль надавача медичних послуг, адміністративний модуль аптечного закладу та модуль «Робоче місце фармацевта». Окрім цього, МІС надають додаткові платні та безоплатні сервіси для своїх користувачів, з якими можна ознайомитися на офіційних сайтах МІС.

Слід розуміти, що МІС – це такий же інструмент у роботі медичного закладу, як от бухгалтерська система чи операційна система. Створення нового, більш складного функціоналу, який незабаром з’явиться, не може бути безкоштовним.

Тому з середини 2019 року МІС можуть стати повністю, або частково платними.

М.С.: Якщо заклад вирішить змінити МІС, чи зможе він зберегти всю внесену інформацію? Як відбувається обмін даними між різними МІС?

Е.З.: Усі дані про пацієнта, які містяться у його декларації, його медичні записи, що вносяться лікарем, що надає первинну медичну допомогу, при візиті пацієнта (дані про візит діагноз та процедури протягом візиту) та електронні рецепти зберігаються у центральній базі даних електронної системи, це передбачено законодавством. Таким чином, усі необхідні зазначені дані про пацієнта завжди в доступі, незалежно від МІС, яку використовує медичний заклад чи аптека. У той же час, МІС може надавати додаткові сервіси і зберігати більш широкий набір даних, ніж ті, що зберігаються у центральній базі даних. Для обміну такими даними між МІС потрібно додатково з’ясовувати сумісність.

 

М.С: У центральній базі даних має бути щонайменше сім реєстрів. Які з них уже працюють, а які з’являться найближчим часом?

Е.З.: Впровадження реєстрів у системі eHealth передбачено постановою №411 КМУ “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”, серед них уже працюють:  реєстр пацієнтів, реєстр декларацій про вибір лікаря, реєстр медичних закладів, реєстр договорів між НСЗУ та медичним закладом, реєстр аптечних закладів та реєстр договорів про реімбурсацію між НСЗУ та аптечним закладом.  

Зараз пріоритетними питаннями розвитку електронної системи є функціонал, який допоможе безпосередньо лікарям у роботі, а саме, електронні направлення, можливості медичної картки, електронні рецепти і т.п.

М.С.: Які проблеми найчастіше виникають у користувачів еHealth? Як порадите з ними боротися?

Е.З.: Користувачами електронної системи eHealth є безпосередньо працівники медзакладів та аптек. І всі вони використовують систему через інтерфейс, що пропонує їм встановлений на базі медзакладу/аптеки МІС. І МІС регулярно проводять навчальні тренінги для своїх клієнтів, готують та розсилають навчальні матеріали, мають технічні служби підтримки, які готові надати оперативну консультацію лікарям чи працівникам аптек у разі потреби.

ДП “Електронне здоров’я” в свою чергу,  надає аналогічні сервіси з технічної підтримки для МІС, що підключені до системи. Тому всі можливі питання вирішуються максимально оперативно.

М.С.: НСЗУ має фінансувати заклади на основі щомісячних звітів про надану медичну допомогу. Чи плануєте Ви створити електронну форму звітності? Наскільки мені відомо, зараз такої немає. І коли в системі з’явиться можливість заповнювати інші звіти?

Е.З.: НСЗУ уже протягом 9 місяців оплачує послуги з надання первинної допомоги закладам за договорами на основі звітів. Реалізація нового функціоналу щодо звітів в електронній системі запланована в плані розробок електронної системи охорони здоров’я на II-IV квартали 2019 року.  

М.С.: Як і коли підключитися до еHealth закладам вторинного рівня? До чого готуватися третинці?

Е.З.: Наразі функціонал авторизації (підключення) закладів охорони здоров’я вторинного та інших рівнів знаходиться в розробці та буде доступним орієнтовно наприкінці першої половини 2019 року. Разом з тим, в розробці також знаходиться функціонал ведення медичних записів для закладів вторинного та інших рівнів. Реалізація цього функціоналу запланована поетапно протягом III-IV кварталу 2019 року.

Джерело: https://www.medsprava.com.ua/article/1818-dp-elektronne-zdorovya